Як правильно робити укол внутрішньом’язово

 

Как правильно делать укол внутримышечно

Внутрішньом’язові ін’єкції ? є другим найбільш популярним способом введення медикаментозних препаратів після використання таблеток. Це обумовлено простотою техніки виконання уколу і високою ефективністю дії ліків, яке надходить відразу в кров. Ін’єкції практично не мають побічних дій, не викликають роздратування кишечника і не призводять до пригнічення розмноження корисної мікрофлори, чого не можна сказати про таблетках і антибіотиках. Розглянемо, як правильно робити укол внутрішньом’язово ? і що для цього знадобиться.

Внутрішньом’язові ін’єкції – що це і навіщо їх робити?

Уколи діляться на два типи – внутрішньовенні і внутрішньом’язові. Перші слід довіряти виключно професіоналам. Другі можуть практикувати навіть віддалені від медичної практики люди. Внутрішньом’язова ін’єкція робиться з метою проникнення голки під підшкірний жировий шар і впорскування лікувального препарату.

Место для укола внутримышечноДля уколу рекомендується вибирати місця з максимальним обсягом м’язової маси, в яких відсутні великі судини і нервові закінчення:

  • сідниці;
  • зовнішня частина стегна;
  • плечова зона.

Для того щоб поставити укол необхідно вибрати зручну позицію. Найбільш оптимальними варіантами є положення лежачи або стоячи в підлогу обороту. Якщо Ви плануєте ставити укол в сідничний м’яз, то до введення ін’єкції рекомендується зробити шлепок по ній. Це дозволить зняти напругу м’язів, завдяки чому хворобливі відчуття знизяться до мінімуму.

Якщо укол буде виконаний в зону берда, то попередньо необхідно зібрати жировий прошарок в складку. Це запобігає попадання голки в окістя. Внутрішньом’язова ін’єкція є головною альтернативою прийняття таблеток. Дія уколу більш ефективне і швидке. Це особливо актуально для тих людей, які відчувають різкі болі і потребують оперативного їх усунення.

Як правильно робити укол внутрішньом’язово

Виконайте наступні дії:

  1. Как правильно делать укол внутримышечноВізьміть шприц правою рукою (якщо Ви правша), зніміть ковпачок з голки, натисніть на підставу шприца, щоб витіснити зайве повітря;
  2. Покладіть на сідницю пацієнта ліву руку, попередньо розділивши м’яз на чотири частини (вибираємо верхню);
  3. Відведіть великий палець максимально далеко від інших. Оптимальне місце для уколу буде знаходитися між великим і вказівним пальцями;
  4. Злегка натягніть шкіру лівою рукою для фіксації;
  5. якщо у пацієнта жировий прошарок практично відсутня, то слід зібрати шкіру в складку навіть на сідничної м’язі;
  6. Вводити голку необхідно різко і впевнено, зробіть невеликий замах і проколіть шкіру на ¾ довжини голки. Вонзайте голку під невеликим нахилом, таким чином, хворобливі відчуття буде зведено до мінімуму, а частина розчину не піде під шкіру;
  7. Верхню частину шприца необхідно тримати в правій руці, а лівою рукою слід фіксувати його основу;
  8. Зафіксувавши шприц, починайте повільно натискати на поршень, впорскуючи ліки;
  9. Після завершення процедури необхідно притиснути місце проколу ватою, змоченою у дезінфікуючому розчині;
  10. Швидко голку витягуємо;
  11. Тримаємо вату на місці уколу ще кілька секунд.

Це важливо: уважно прочитайте інструкцію до ліків, деякі медикаменти (наприклад, масляні препарати) попередньо потрібно нагріти, а порошкові аналоги необхідно розбавити новокаїном.

Как правильно делать укол внутримышечно

Як підготуватися до проведення процедури і що для цього знадобиться?

Для внутрішньом’язової ін’єкції Вам знадобиться:

  1. ампула з медичним розчином;
  2. сухе речовина і ампули з розчинником;
  3. вата;
  4. спирт;
  5. шприц.

Для підготовки до процедури слід завчасно вибрати місце для медичних атрибутів. Далі вимийте руки з милом і добре витріть їх рушником. Перегляньте ампули з медикаментами, переконайтеся, що вони мають правильний термін придатності. Візьміть ампулу, переверніть її таким чином, щоб весь вміст виявилося внизу флакона. Для цього можна постукати пальцем по верхній частині ампули.

одноразовый шприцЗмочіть ватяний тампон розчином спирту і обробіть верхівку флакона. Далі слід трохи підпиляти ампулу, щоб вільно відламати кінчик. Візьміть одноразовий шприц, використовувати інструмент повторно, навіть якщо Ви коліті уколи тільки собі, суворо забороняється.

Наберіть у шприц, вміст флакона і поверніть його вгору. Повільно натисніть на ручку шприца, щоб виштовхнути зайве повітря. Зупиніться тоді, коли на кінчику інструменту з’являться краплі медичного розчину.

Виберіть місце для ін’єкції, розділіть ділянку на чотири частини, протріть верхня ділянка змоченою в спирті ватою і продезінфікуйте кілька разів. Після цього можна ставити укол.

Порада: вибирайте об’єм шприца в залежності від виду ліки і місця проведення процедури. Наприклад, для ін’єкції в стегно найкраще підходять шприци від 2 мл. Для введення розчину в сідницю слід вибирати інструмент об’ємом 5 мл. Використовувати шприци більше 10 мл не слід, так як це може призвести до утворення важко розсмоктуємих пухлин і ущільнень.

Не забуваючи про безпеку

Ми ознайомилися з тим, як правильно робити укол внутрішньом’язово. Однак перед, під час та по закінченню процедури існують обов’язкові до виконання правила:как правильно делать укол внутримышечно

  1. шприц, ампули, вату і рукавички (якщо Ви ними користувалися) необхідно викидати. Не можна використовувати одноразовий шприц двічі навіть одного й того ж пацієнта. Не слід економити на ваті і змочувати в спирт вже використовуваний тампон. На ньому залишаються сліди крові, які можуть призвести до зараження іншої людини;
  2. якщо Вам необхідно зробити кілька уколів за один раз, то слід розподілити їх за кількома місцями. Вводити ін’єкції тільки в сідничний зону не потрібно, так як це може призвести до утворення шишок і ущільнень;
  3. при проведенні процедури обов’язково переконайтеся в стерильності інструментів;
  4. якщо спеціальні умови введення ін’єкції відсутні, то рекомендується вибирати 2-х кубові види шприців. Вони забезпечують більш швидке поширення ліки в крові, а так само зводять ризик утворення ущільнень до мінімуму;
  5. якщо під час введення ін’єкції шприц починає надходити кров, значить, Ви потрапили в кровоносну судину. Для виправлення ситуації злегка змініть напрямок введення голки і зменшити глибину проникнення.

Робити уколи самостійно необхідно тільки після консультації з лікарем, який вкаже необхідні для Вас препарати, їх дозування і частоту використання. Важливо пам’ятати, що крім лікувальних властивостей, більшість препаратів має перелік протипоказань.

Особливості проведення процедури для дітей

Особенности проведения процедуры для детейТехніка виконання для малюків практично не відрізняється від процедури для дорослих. Вибирайте шприци меншого обсягу, ніж для дорослого, вибирайте голки в 4 див. Перед тим, як вводити ін’єкцію, необхідно добре помасажувати м’язи малюка. Підготовку до процедури слід робити далеко від очей дитини, не варто лякати його заздалегідь.

Однак і переконувати малюка в тому, що боляче не буде – не варто. Він повинен знати, що під час уколу можливо відчуття дискомфорту. Однак це ненадовго і хворобливі відчуття швидко пройдуть. Переконайте малюка, що дана міра є необхідністю для боротьби з хворобою. По закінченню процедури обов’язково винагородити його солодким заохоченням.

Наслідки неправильно виконаного уколу

  1. утворення гематоми – виникає в тому випадку, якщо пробитий посудину або якщо Ви занадто різко натиснув на поршень шприца і ввели ін’єкцію. Виникають хворобливі відчуття, які можуть тривати близько тижня;
  2. утворюється інфільтрат – виникає в тому випадку, якщо ліки не розсмоктується повністю, утворюються об’ємні шишки, які видно неозброєним оком;
  3. нарив – виникає у випадку інфікування в місці уколу, утворюється внаслідок гнійних процесів в м’яких тканинах. Виглядає, як опухла шишка з гнійним вмістом. Нариви обов’язково слід показати спеціалісту. Його можна видалити мазями, в крайніх випадках використовується метод хірургічного втручання;
  4. попадання голки в нерв – виникає відчуття оніміння кінцівок, може навіть наступити параліч. Для лікування використовуються антизапальні та вітамінні препарати;
  5. алергічна реакція може проявлятися у вигляді почервоніння, нападів нежитю і кашлю.

Причиною даних наслідків є недотримання правил гігієни процедури і введення ліків не під тим кутом. Дотримуйтесь перераховані вище рекомендації, і подібні неприємності Вас не торкнуться.